Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Тому козакові, що шабелька при бокові. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. ; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. 8) боками робити. Тяжело дышать. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки.
Вечернички, -чок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Замага́ти, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать. Робота замагає. Ольгопольск. у.
Кидик, -ка, м.
1) Маленькій человѣчекъ.
2) Замарашка.
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл.
1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу.
2) Портить, испортить.
Пообгодовувати, -вую, -єш, гл. Обкормить (многихъ). Це ви нас так пообгодовуєте, що й завтра не схочеться.
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. У лісі вже прорость проростає.
Телепало, -ла, об. Медленно идущій, идущая.