Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биндюги, -рів, м. мн. = бендюги.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
На́ймиця, -ці, ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15». Лебед. у.
Нахвалка, -ки, ж. Угроза. Перед нею Грицько з його нахвалками. Мир. Пов. І. 142. Почув я, що на неї нахвалки — бить би то її. Екатер. у.
Опасти Cм. опадати.
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. О. 1861. XI. Св. 65. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву». АД. І. 80.
Прогнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Рипкати, -каю, -єш, гл. = рипатися. Угор.
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.