Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бантувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.
Де́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (отъ молд. «дежма» — десятина). Браун. 46.
Пірвати, -рву, -веш, гл. 1) Порвать, разорвать. 2) Схватить.
Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним. Котл. Ен.
Роскарячувати, -чую, -єш, сов. в. роскарячити, -чу, -чиш, гл. Разставлять, разставить, раздвинуть вѣтви, ноги.
Ряндка, ряндочка, -ки, ж. Ум. отъ рянда.
Семинарський, -а, -е. Семинарскій. У вашій семинарській бібліотеці певне єсть. Шевч. (О. 1862. IV. 22).
Сподоба, -би, ж. = уподоба. Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої. Чуб. V. 35.
Сприкрюватися, -крююся, -єшся, сов. в. сприкритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. Йому сі то сприкрило. Гн. І. 177.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.