Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чевріти

Чевріти, -рію, -єш, гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕВРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕВРІТИ"
Вашець, -шеці, ж. Ваша милость (титулъ). Котл. Н. П. 396. Просили батько й мати і я вашеці прошу на ці чесні дари. Ном. № 345.
Голубити, -блю, -биш, гл. 1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 176. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала. Мир. ХРВ. 389. 2) Лелѣять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. К. Досв. 29. Голублячи такі думки в серці. Мир. ХРВ. 71.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Загалу́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. загалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. Аф. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Аф. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви. Екатер. г.
Перепілка, -ки, ж. = перепелиця 1, 3. Марк. 70. Ой післав я до дівчини Насті, дала вона мені перепілку в маслі. Чуб. V. 435. Какъ ласкат. для женщинъ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. Ум. перепілонька, перепілочка. Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепілочко! приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю. Кв. І. 55.
Пішак, -ка, м. 1) = піхурка. Угор. Вх. Зн. 49. 2) Пѣшій работникъ. О. 1862. IV. 93. 3) Пѣхотинецъ. К. Досв. 9.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Вх. Лем. 450. Ум. пішничо́к.  
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Попрорубувати, -бую, -єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.
Провередити, -джу, -диш, гл. Проколоть, пробить насквозь. Вх. Зн. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕВРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.