Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Засва́тати, -таю, -єш, гл. Посватать. Того ж дня, як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 132. А кого за тебе засватаєм? Грин. І. 205. Прийшов Євхимка, заплакав: «хтось мою Марійку засватав». Чуб. III. 207.
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Нокати, -каю, -єш, гл. Понукать (лошадь), кричать но.
Опиус, -са, м. Пьяница. Але почкай но! то такі опиуси, що все попропивають. Подольск. г.
Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30.
Стіль, стелі, ж. = стеля. Н. Вол. у.
Тусан, -на, м. = стусан. Дати тусана. Шейк.
Уладити, -джу, -диш, гл. = уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити. Гліб.