Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Воскресити Cм. воскрешати.
Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Згляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Чуб. V. 1013. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. Г. Барв. 67. 2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Ном. № 4926. Зглянься на дитину бідну, друже мій! МВ. ІІ. 149. І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну. Шевч. 366.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини. Чуб. V. 469.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять. Чуб. V. 639.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала. Мкр. Н. 40.