Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доволочити Cм. Доволочувати.
Ду́лька, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Зави́дно нар. Завидно. МВ. ІІ. 158. Завидно, що в шось видно. Ном. № 4803.
Ігиги меж., выражающее ржаніе.
Крадькома нар. Украдкою. У наметі поставили образ Пресвятої і крадькома молилися. Шевч. 365. З хати не виходив, хиба пізно, крадькома. МВ. ІІ. 193.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Облити, -ся. Cм. обливати, -ся.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи. 2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають. МУЕ. III. 132.
Світцян, -ну, м. Раст. Myosotis. Вх. Пч. I. 11.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.