Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсідати, -даю, -єш, сов. в. відсісти, -сяду, -деш, гл. Садиться, сѣсть далѣе, пересаживаться, пересѣсть.
Вільце, -ця, с. = вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. вілечко.
Вологість, -гости, ж. Сырость. Мабуть тут од вологости в голові тобі завернулось. К. ЧР. 400.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. Мнж. 164. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. Ув. дощи́ще.  
Напаску́дити, -джу, -диш, гл. Нагадить, напакостить; испражниться. Наклав-наклав, напаскудив, ледве сопе. Ном. № 14280. Шось на току напаскудило. Мнж. 123.
Насунути, -ся. Cм. насувати, -ся.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Спарувати, -ру́ю, -єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. І. 191.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ. Нѣжин. у.