Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Загостюва́тися, -тю́юся, -єшся, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя.
Закарлючувати, -чую, -єш, сов. в. закарлю́чити, -чу, -чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
Кріпак, -ка и пр. Cм. крепак и пр.
Ле́пський, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив я собі недалеко од сього лепського города.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. А тут Михайлик лицарь був. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого.
Перепиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перепини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного.
2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду.
Помотрошитя, -шу, -ши́ш, гл. Поморосить, попорошить (о дождѣ, снѣгѣ). Сніжок помотрошив трошки та й перестав.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл.
1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ.
2) Обижаться, обидѣться.
3) Поражаться, поразиться.