Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Боягуз, -за, м. = боюн. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Му́ринський, -а, -е. Мавританскій.
Надиса́ти, -саю, -єш, гл. Наткнуться на что-либо, набресть, найти. Шукав своєї згуби та оце насилу надисав єї. Берд. у.
Опріч, опріче, нар. 1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197. 2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.
Пережевріти, -рію, -єш, гл. Перетлѣть. Нехай трохи пережевріє в грубі, то тоді і заткнеш каглу.
Софія, -фії, ж. Змѣя Pelias chersea. Шух. 1. 22.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Хлюпій, -пія, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.
Чикати, -каю, -єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.