Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ив. 70. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Чуб. V. 1110. Доньку видала за дударчика. Гол. ІІІ. 463. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш. Чуб. V. 1143.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Ля́гови, -гов, ж. мн. Время, когда ложатся спать. По Різдві сижу я одного вечора, так вже у пізні лягови, пряду. МВ. ІІ. 14. Не діло діялось у пізні лягови, — ніде а ні телень. Лебед. у.
Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Піскля, -ля́ти, с. = курча. Вх. Пч. II. 11.
Серпик, -ка, м. Ум. отъ серп.
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.