Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.
Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Поздоровитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = поздоровкатися. Увійшов, не поздоровився, не привітався. Ез. V. 184.
Помовка, -ки, ж. 1) Пословица, поговорка. 2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. Ном. О вовку помовка. Чуб. І. 240.
Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).
Провесна, -ни, ж. = провесінь. Мнж. 190. на провесні. Ранней весной.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Хісен, -сна, м. = хосен. Який мені з того хісен? Ямпол. у.