Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнати, -жену, -неш, гл. 1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. Ном. № 10217. гоном гнати. Быстро гнать. Харьк. 2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Ном. Молодих рекрут женуть кудись через наше село. Г. Барв. 406. 3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько. МВ. І. 105. 4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали. Чуб. ІІІ. 335. 5) — горілку. КС. 1882. І. 225. 6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Заприсяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заприсягти, -гну́, -не́ш, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Кімличка, -ки, ж. 1) Калмычка. 2) Деревянная курительная трубка съ длинной шейкой и выпуклой крышкой. Вас. 148.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину. Чуб. IV. 163.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Перепійний, -а, -е. Относящійся къ перепою 1. Чуб. IV. 677.
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам. К. МБ. XII. 279.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.