Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допомогти́ Cм. допомагати.
Збур, -ру, м. Трипперъ. Вх. Зн. 20.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик. Св. Л. 294.
Курега, -ги, ж. Абрикосъ. Кременч. у. Слов. Д. Эварн.
Наділя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наділи́ти, -лю, -лиш, гл. Снабжать, снабдить, давать, дать кому что, одарять, одарить. Я здобула (картоплі) аж із Батурина та й добрим людям наділила. Г. Барв. 419. Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів. Г. Барв. 502. Я тебе, сестрице, покриваю, щастям з долею наділяю. Грин. III. 489. Усе добре, чим наділя Господь чоловіка. Стор.
Розлаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = росташуватися. Ото розлаштувалася з своїм добром, що ніде й пройти. Конст. у.
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Мир. ХРВ. 117. Роспуджував, мов птаство, татарву. К. ПС. 65. Чи ба! вівці роспудив. Кобел. у.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Хвальний, -а, -е. Достойный хвалы.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.