Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відворотний, -а, -е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Зажи́вний, -а, -е. L) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживші це у вас дійниця. Харьк. у.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ. Вх. Лем. 448.
Привиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. привидітися, -джуся, -дишся, гл. Грезиться, пригрезиться, показываться, показаться. Чуб. І. 90. Ой то тобі приснилося, ой то тобі привиділося. Чуб. V. 1093. Той шлях мені привижувався: бачив кілька слобід і Лубні. — «Звідці?» — спитав Кобза, дивуючись: «яка ж мара показувала тобі ті слободи і Лубні? Стор. МПр. 24.
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.
Уздрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Ном. № 437 І. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Рудч. Ск. І. 119. Вздріла уранці, що тебе нема. Кв. 1. 215. Доброго нічого там не вздріла. Гліб. Ой коби я свого любка на годинку вздріла. Гол. IV. 454.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер. Вх. Зн. 80. Желех.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.