Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
Козиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Ли́нія, -нії, ж. 1) Линія, черта. 2) Пограничная черта. Біля города, біля Килії, на турецкій линії. Н. п. Ішов козак на линію і вельми надувся; ішов козак із линії, як лихо зогнувся. Ном. № 792. 3) Линейка.
Минера́льний, -а, -е. Минеральный. Дещо. 71.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують. К. (О. 1861. IV. 151).
Покінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить, закончить.
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику. Сим. 229.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Вх. Лем. 462. Cм. роз'юшитися.