Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Въ различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. б) = Бабе́ць. в) Gobius. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. в) Salvia dumetorum. г) Salvia pratensis. д) Centaurea mollis. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa.
Відболіти, -лю, -лиш, гл.
1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить.
2) Переболѣть.
3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай.
Кам'яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. . Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.
Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають.
Обгидитися, -джуся, -дишся, гл. Испачкаться, огадиться. Юшкою його обмочать, чоловік обгидиться.
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден.