Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шар

Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Мнж. 129. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. Кіев. г. 2) Рядъ. Сосн. у. Шаром стоять хати. Н. Вол. у. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАР"
До́кладка, -ки, ж. Острота насмѣшка. Стіпний на докладки. Ном. № 12899. Почну.... глузувати.... Вже на докладки я лихий. Кв.
Зажда́ти Cм. зажидати.
Запру́та, -ти, ж. 1) Палка въ плетнѣ. 2) Палка, употребляемая при стягиваніи связаннаго. Cм. запручувати 2.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Стец. 42. Дух затряс ним. Єв. Мр. IX. 20.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Опоганити, -ся. Cм. опоганювати, -ся.
Переплавний, -а, -е. Переплавна середа. Преполовеніе. У переплавну середу пасла дівка череду. Н. п.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Подимати, -ма́ю, -єш, гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64.  
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.