Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гасити, гашу, -сиш, гл. Тушить, гасить. Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. Чуб. ІІІ. 37.
Досклепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить арку, сводъ. «А що досклепили?» — Ні, ще й на завтра до обід осталось.
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила. Харьк. г.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное. Желех.
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего. О. 1862. I. 72. (Олельк.).
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Попаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. 1) Спариться (о многихъ). 2) Вступить въ бракъ (о многихъ).
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі. Черк. у.
Храпій, -пія, храпко́, -ка, м. Хропунъ, храпящій человѣкъ. Желех.