Бравий, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький.
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій.
Накида́ти, -да́ю, -єш, гл. І. сов. в. наки́дати, -даю, -єш. 1) Набрасывать, набросать, накидать. Не накидай стільки дров у піч, — накидає такого, що на двічи стало б. А лисичка... все кида по рибці на дорогу, все кида. От, як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла. 2) Оставлять, оставить многихъ. На що ж ви, таточку, сиріт накидали? (изъ причитанья по умершемъ отцѣ). сов. в. накинути, -ну, -неш. 3) Набрасывать, набросить что-либо сверхъ чего-либо. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло. у. Накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. 4) Навивать, навить, намотать. Накинуті, основу на верстат. 5) Налагать, наложить. Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі. За той гріх, накинуто на його покуту. 6) Навязывать, навязать. Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте. Сестра моя мала, а вони на її й накинули двох год хлопця гледіть. 7) Прибавлять, прибавить. Мало буде. — накинь ще хоч трохи. кругу накидати. Дѣлать кругъ, обходъ (въ пути). Ходім напрямець, — чого нам стільки кругу накидати. 8) — о́ком. Посматривать, бросать взгляды, взглянуть, примѣтить, замѣтить. Ходе Йванко по-над током, накидає чорним оком: ой чи жива, чи здорова та Сохвійка чорноброва. Ішла дівка по-над тоном, накинула хлопця оком: там то хлопець, там то гарний. Въ переносномъ смыслѣ: обратить вниманіе на кого-либо. І хороший, і заможний, і вони давненько накидали оком одне на 'дного.
Обчісувати, -сую, -єш, сов. в. обчесати, -чешу, -шеш, гл. — кого. Расчесывать, чесать кого-либо постоянно. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать, треба й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать.
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл.
1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію.
Перестання, -ня, с. = перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання.
Перстач, -ча́, м. — золотник. Раст. Potentilla aurea.
Соловиний, -а, -е. = солов'їний.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ.
Царенко, -ка, м. Царевичъ. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна.