Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Драг. 267. Бігнуть, пливуть човенцями. АД. І. 246.
Виховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. виховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). Ном. № 3922. ви́ховалась три місяці. Три мѣсяца все пряталась. Конст. у. 2) Воспитываться, воспитаться.
Вітровина, -ни, ж. Раковина на деревѣ (болѣзнь коры древесной). Бачите, які у осокора вітровини скрізь та япини; де вітровина, там у середині сухий та пухкий. (Залюбовск.).
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю. К. Псал. 43.
Нудити, -джу́, -диш, гл. 1) Наводить, нагонять скуку. 2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить. Н. п. 3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Волч. у. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав). Г. Барв. 455. 4) безл. Тошнить. 5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу. Чуб. V. 5. 6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Кв. І. 11. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати. Мет. 38.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. ЗОЮР. І. 247. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Укривати, -ваю, -єш, сов. в. укрити, укрию, -єш, гл. 1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Макс. Вкривав собі хату. Рудч. Ск. II. 92. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Мет. 23. Дніпр укрили байдаки. Шевч. 56. Солов'ї, зозулі, райські птиці — та так і вкрили яблуньку. Чуб. 2) Защищать, защитить. Укрий, Покрово, від духа злого і чоловіка такого. Ном. 3) Покрывать, покрыть (что либо бывшее). А на мене молодую поговір, неслава. Прибудь, прибудь, мій миленький, покрий неславоньку! А мій милий прибуває, неславу вкриває. Грин. III. 623.