Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсуддя, -дя, с. Отсутствіе законности, беззаконіе. К.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. Драг. 228. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. Полт. и Харьк. г. Міусск. окр. І казав, не їдь туди, там великі забіги. Кобел. у. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться. Харьк. у.
Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
Капелечка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Поволочити, -чу́, -чиш, гл. = поволокти. Поволочено по сінях. Лукаш. 152.
Позастромлювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Пчих! I меж. Чихъ!
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить. Гол. І. 337.