Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. У неділю рано задзвонили в дзвони. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. 4) Родъ писанки. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Ли́стя, -тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Шелестить пожовкле листя по діброві. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Ум. листячко. У городі бузина, на їй листячко.
Посмертити, -рчу, -тиш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей.
Солодити, -джу, -диш, гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). 4) Заниматься онанизмомъ.
Срачка, -ки, ж. Поносъ.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.