Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Що зробите, то все не доладу. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. З огнем не жартуй, бо то жижа. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Ум. жижка.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Нагого́шитися, -шуся, -шишся, гл. Нахохлиться, надуться. Чого сидиш да напизилася, чого сидиш — нагогошилася?
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива.
Хванд, -ду, м. = ус 3.
Швиргома нар. Швырнувши. Возів (сіна) дванадцять таких увезе, шо тільки достанеш швиргома докинуть.