Ґерґе́ра, -ри, ж. = Ґарґара.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець.
Курятник, -ка, м. = курник. А ходім, панотці, що там за диво діється в курятнику. По заході сонця іди в курятник, під сідало з нездоровою дитиною.
Похресниця, -ці, ж. Крестница.
Синятка, -ки, ж. Сортъ плахти, запаски. Що в лянній сорочці, а в плахті синятці. Ум. синяточка. Запасочка синяточка.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата.
Фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця.
Шальон, -на, м. Родъ одежды. Привіз мені золоті дари, дорогі дари: тонкий рубок, дорогий шальон по саму землю.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.