Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балабончик, -ка, м. Ум. отъ балабон.
Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Вижати I Cм. вижимати.
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа. Ном. № 1614.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Обзнобити, -блю́, -биш, гл. Простудить. Коло проса любка боса ніжки обзнобила. Гол. IV. 452.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. І. 58.
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.
Труднація, -ції, ж. Трудность. Та се не велика труднація.  
Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.