Бондаренко, -ка, м. Сынъ бочара.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Зрадзілля, -ля, с. раст. Agrimonia Eupatorium.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка.
Поткати, -тчу, -тче́ш, гл.
1) Соткать (во множествѣ) На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла, помотала, оснувала й поткала й побілила.
2) Заткать. Та всі тиї три жупани всі сріблом поткані. Да я тебе, біле, черню потчу, да тую плахотку в свято зношу.
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий.
Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.