Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.
Бов! меж. Подражаніе удару колокола. Бов, бов по московські брехні. Ном. № 848.
Горі́лий, -а, -е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. І. 65.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Чуб. V. 1024. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. Чуб. V. 710. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Левиц. Пов. 99. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока. Чуб. V. 710.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum. МВ. ЗЮЗО. І. 118.
Добротли́вість, -вости, ж. Добродушіе. благодушіе.
Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.  
Печатка, -ки, ж. Ум. отъ печать.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Ном. № 5782. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця. Чуб. III. 295.