Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность.
Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий).
Жо́вкнути, -кну, -неш, гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало.
Повстання, -ня, с. Возстаніе.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица).
Розгодинюватися, -нюється, сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться.