Барити, -рю, -риш, гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. Ой нуте, робіть, себе не баріть!
Виточувати, -чую, -єш, сов. в. виточити, -чу, -чиш, гл.
1) Выцѣживать, выцѣдить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточили!
2) Выгрызать, выгрызть (о мышахъ, червяхъ). Миші виточили дірки в хлібі.
3) Точить, выточить (на токарномъ станкѣ).
5) Выкатить (изъ сарая). Я виточу висага і в нього запряжу.
6) — брехню. Врать, соврать.
Ді́вчин, ді́вчинин, -на, -не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Ой ішов же я через дівчинині сіни.
Затяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. затягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться. 2) Затаскиваться, затаскаться. 3) Вербоваться, навербоваться.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Накрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. накри́ти, -кри́ю, -єш, гл. 1) Накрывать, накрыть, покрывать, покрыть. Поцілував мертвих в очі, христить, накриває червоною китайкою голови козачі. накрив мокрим рядном. Сразу и неожиданно набросился, напалъ на кого-либо, преимущественно словесно. 2) Обычай: покрывать, покрыть голову новобрачной пли утратившей дѣвство. Cм. покривати. Пішов москаль в Туреччину, Катрусю накрили. Вже ж Тетяна не дівочка, вже накрита голівочка.
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані.
2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі.
Припроха, -хи, ж. Припрашиванье. В гостях усього було, а припрохи ні трохи.
Утрійний, -а, -е. Ядовитый.