Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря.
Замі́ристий, -а, -е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний.
Красно нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. Три дні не живився, а красно дивився. На гуслях грає, красно співає. красно, красненько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. Ум. красненько, красне́сенько.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Поле німіє. Біль німіє трохи.
Ободяритися, -рюся, -ришся, гл. Оправиться, окрѣпнуть. Кінь був плохий, та замучений, а тепер ободярився.
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився.
Подавальник, -ка, м. Работникъ, подающій снопы.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять.
Тонити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать тонкимъ, тонко рѣзать. Не тони, не мали: на цілий бохонець завали, бо ти видиш мою нужду, що я ззім.