Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біржаник, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 102). 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні. К. ЦН. 169.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Моргослі́пий, -а, -е. Мигающій глазами чаще обыкновеннаго. Новомоск.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Підгейстра, -ри, ж. = підгейстер. Прилуц. у.
Підшивка, -ки, ж. 1) Подкладка. Н. Вол. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Пожичати, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Поки я була в свого отця, у своєї матусеньки, — не пожичала лусточки хліба, ні ложечки солі; а тепер пожичу і оддати мушу, ізвінчавшись із сим товаришем, пропадати мушу. Чуб. V. 124.