Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Пам'ятковий, -а, -е. Памятный. дати пам'яткового. Побить, наказать такъ, чтобы помнилъ. Ох, треба тобі дати пам'яткового, щоб ти не забував свого діла. Харьк.
Перестань, -ні, ж. = перестан. Нема йому перестані.
Пошевка, -ки, ж. 1) Каждая изъ двухъ балокъ, лежащихъ въ основаніи крыши хаты вдоль восточной и западной стѣнъ. Kolb. І. 55. 2) = пошивка. Гн. II. 31.
Скомшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сбиться въ комокъ. Як повстка борода скомшилась. Котл. Ен. III. 31.
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.