Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білогрудець, -дця, м. = білогруд 2 а. Вх. Пч. II. 14. Ум. білогрудчик. Вх. Зн. 3.
Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? Н. п. волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Посл. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи. Чуб.
Воскреснути Cм. воскресати.
Голубинячий, -а, -е = голуб'ячий. Мил. М. 96.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Куций, -а, -е. 1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций? Мет. 114. 2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. МВ. І. 112. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Г. Барв. 306. Куца баба. Cм. баба. 3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Чуб. I. 260. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб. Далеко куцому до зайця! Посл. 4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Г. Барв. 306. Ум. куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Левиц. І. 140. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці. Гліб. 48.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком. Закр.
Полуда, -ди, ж. 1) Глазурь. 2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Левиц. Пов. 172. Cм. луда.
Похреститися, -тимося, -титеся, гл. 1) Перекреститься (о многихъ). Похрестились, ударили три поклони. Г. Барв. 240. 2) Окреститься (о многихъ). Похрипнути, немо, нете, гл. Охрипнуть (о многихъ). Челядь цілісіньку ніч колядує, аж похрипне сердешна. О. 1862. IV. 87.
Пружина, -ни, ж. 1) Пружина. Левиц. Пов. 118. Шух. І. 291. 2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ. Сумск. у. Вас. 147. 3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Сим. 20. Подобное же для звѣрей. О. 1862. II. Кух. 62.