Голубити, -блю, -биш, гл.
1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала.
2) Лелѣять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. Голублячи такі думки в серці.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат.
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
За́годі нар. Заранѣе, заблаговременно. Гляди ж, приходь загоді.
Задля пред. Ради, для. Виросте на йому щасливиш доля задля людей. Це вона мене задля того й привела, щоб іззісти у своїй норі. Задля його звертають каравани.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб.
Стріл, -лу, м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. Велів гармати нарихтувати, на Вирвингород стріли спускати.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа.
2) — слимакова, слимача. Раковина улитки.
Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота.
2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок.
3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе.