Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
Кшталт, -ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. Ходили голі... на кшталт циган. Викопаємо печеру кшталтом зімовника.
На-по́хопі, нар. = на-похваті. Стояв на-похопі заступ, а він його застукав.
Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила.
Полякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать, попугать. Усіх полякав своїм криком. Полякай його трохи, щоб не ходив сюди.
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ.
Спин, -ну, м. Остановка, удержъ. Cм. упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Ум. спинок. Нема спинку вдовиному синку.
Употрійні нар. Втрое.
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.