Витуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. витурити, -рю, -риш, гл. Прогонять, прогнать, вытѣснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з домі).
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Cм. гнилий 3.
Желі́зний и пр. = залізний и пр.
Курява, -ви, ж.
1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току.
2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить.
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл.
1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою.
2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать.
Ораз нар. = враз.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. 2) Пучекъ связанной лучины. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі.
Цаль, -ля, м. Дюймъ. Та як бехнуло (кинуло), то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. Одрізав на три цалі.