Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відповіщати, -щаю, -єш, сов. в. відповістити, -щу, -стиш, гл. Разсказывать, разсказать. Чую, що стара за мене одповіщає. МВ. І. 17. Люде всі як раз нам і відповістили. Федьк. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила. МВ. І. 75.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Клопітно нар. Безпокойно, хлопотно; хлопотливо.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.
Лямцеві чоботи. Валенки. Н. Вол. у.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить. Гн. І. 99.
Повигадувати, -дую, -єш, гл. Выдумать; изобрѣсть (многое). Чимало чого повигадували розумні та учені люде. Ком. II. 9.  
Прошкепитися, -плюся, -пишся, гл. = прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр. Херс.