Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Дознава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. дозна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Треба піти до кузні дознати, чи віз уже готовий. Ніхто не може дознати Божої тайни. Ой коли б же я дознала свою гірку долю, не пішла б же я і заміж, не пішла б ніколи. Да́ти му́дрости дозна́ти. Исполнить мудростью. Святого Бога просить-хвалить, щоб дав їм мудрости дознати, — гетьмана доброго обрати. 2) Узнавать, узнать, испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Дознавали наші предки тяжкої наруги. Ми родимось турботи дознавати. Під час пригоди дознати приятеля. Cм. Дізнава́ти.
Жи́лочка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. 3) Дворецкій.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками.
Принатурити, -ся. Cм. принатурювати, -ся.
Розганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розігнатися, розженуся, -нешся, гл.
1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Під ним кінь вороний розігнався.
2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. Об землю тупотав ногами.
Умоцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Сдѣлаться крѣпче. Мед як довго постоїть, то вмоцюється.