Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Н. п. Ум. вояченько.
Ганити, -ню, -ниш, гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане. Ном. № 669.
Женьча́рка, -ки, ж. = жниця. Вх. Лем. 413.
Кріпше нар. Ср. степ, отъ кріпко. Крѣпче. Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства. К. ЧР. 50.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Очуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається. Васильк. у.  
Прохідний, -а, -е. 1) Свободный для прохода. 2)ступа = походюча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104, 162.
Срібнорогий, -а, -е. Эпитетъ луны: съ серебряными рогами. Молодик срібнорогий. К. Досв. 63. Зійди, зійди срібнорогий, в рожевім гаю. Федьк. III. 156.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.