Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відспівати Cм. відспівувати.
Забулькота́ти, -чу́, -чеш
Нагі́дки́, -до́к, м. мн. Раст. Ноготки, Calendula officinalis. Вх. Пч. І. 9. Ой на горі, на горі зацвіли нагідки. Грин. III. 232.
Об'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. об'ї́сти, -ї́м, -їси, гл. Объѣдать, объѣсть.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати. К. Бай. 83.
Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Спостигати, -га́ю, -єш, сов. в. спостигти, -гну, -неш, гл. 1) Настигать, настичь, захватывать, захватить, поймать. Несподівана його, кажуть, смерть спостигла. МВ. ІІ. 143. Його спостигли, як він утікав. Борз. у. 2) Успѣвать, успѣть. Не спостигне було хто слово неуважне до мене заговорити, я вже.... Федьк.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.