Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Наклопота́ти, -почу́, -чеш, гл.го́лову кому. Причинить заботы, хлопоты, надоѣсть приставаньями по всякимъ поводамъ. Не гудіте, голуби, не клопочіть голови, бо я вдова молода, наклопочу я й сама. Мет. 274. Ще ти голови моєї не наклопотала! Мир. Пов. II. 47.
Обрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє. МВ. ІІ. 97.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм. Зміев. у.
Служниця, -ці, ж. = служебка. Ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Н. п. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.
Сотенний, -а, -е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Щог. В. 59. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб. Чуб. II. 194.
Червивіти, -вію, -єш, гл. Червивѣть. Черк. у.
Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.