Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заскоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. заскоро́дити, -джу, -диш, гл. Бороновать, забороновать. Зорали, посіяли... заскородили. Рудч. Ск. II. 194.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. Грин. III. 678. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. Шух. І. 247. 3)жаб'я. Головастикъ. Вх. Лем. 413.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила. Чуб. V. 728.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Пошипіти, -плю́, -пиш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.
Приперезати Cм. приперізувати.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. Н. Вол. у.