Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Волоком нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості. Конст. у.
Гидко нар. Гадко, противно, мерзко, отвратительно, плохо. І живеш гидко, і їсти бридко, як лихо чепає. Ном. № 2014. Та й гидко ти танцюєш, бабо! — Е, так довго. Ном. № 12558.
Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Недоломок, -мка, м. 1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. Міусск. окр. 2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками, а Подоляне гетьманцевъ московськими недоломками». (О. 1861. X. Свид. 44). Були (пани) москалі й московські недоломки. Мир. ХРВ. 356.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Рудч. Ск. II. 171. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. МВ. І. 40. Сядь, погомони. ЗОЮР. І. 48.
Ремество, -ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 347.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.