Зво́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. звезти́ся, -зу́ся, -зе́шся и звози́тися, -жу́ся, -вишся, гл. Сваживаться, свозиться. Ще дівчина Богу не молилась, козакова пшениця звозилась.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. мн. .
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами.
Побиватися, -наюся, -єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога фолі просило. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Мати за дітьми да побивається.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Шабас, -су, м. = шабаш.