Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

антаба
антабка
антак
антал
анталюз
антам
антиминс
антипка
антипко
антипковий
антипцьо
антонівка
ану!
анцибол
анциболот
анциболотник
анциболотський
анцихрист
анцияш
апелювання
апелювати
апостол
апостолування
апостольство
апостольський
апробація
аптека
аптекарка
аптекарство
аптекарський
аптекарь
аптекарювання
аптекарювати
аптика
араб
арабець
арабин
Арабія
арабка
арабський
арабщина
аранда
арап
арапин
арапій
арапський
араші
аргат
аргонія
арґат
арґонія
ардаль
ардан
арена
аренда
арешт
арештант
арештантка
арештантська
арештантський
арештовувати
арештування
арештувати
арихметика
ариш! I
ариш II
арідник
аркан
аркуш
аркушевий
аркушовий
армата
арматний
армаш
армен
арменський
арнаутка
арніка
артикул
артист
артистичний
артистка
артиш
артіль
артільний
артус
архангол
архангольський
архва
архв'янка
архив
архивний
архикнязь
архимандрит
архимандрита
архимандрицтво
архимандричий
архимник
архимницький
архимниця
архирей
архирейський
архистратиг
архитектурний
арци
арчик
аршин
аршинний
аршинник
аря!
ар'ян
ар'яниця
аса!
асавула
аса-ля!
асесор
асесорський
асесорувати
асистенція
ассафет
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Вередування, -ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 174.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла. Левиц. Пов. 155.
Моско́вський, -а, -е. 1) Великорусскій. 2) Солдатскій. Дівчино ягодо! Який у тебе кришталь під носом — як московський патрон. Ном. пеня моско́вська. Безпричинная придирка; человѣкъ безъ причины и сильно придирающійся.
Нечеть, -ті, ж. У товарищества овчинниковъ при дѣлежѣ ими овчинъ: кожа, оставшаяся безъ пары. Вас. 156.
Пахоля, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Мет. 360. Ум. пахолятко.
Розворювати, -рюю, -єш, сов. в. розворити, -рю, -риш, гл.во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати. Котл. Ен. III. 11.
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.
Нас спонсорують: