Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

антаба
антабка
антак
антал
анталюз
антам
антиминс
антипка
антипко
антипковий
антипцьо
антонівка
ану!
анцибол
анциболот
анциболотник
анциболотський
анцихрист
анцияш
апелювання
апелювати
апостол
апостолування
апостольство
апостольський
апробація
аптека
аптекарка
аптекарство
аптекарський
аптекарь
аптекарювання
аптекарювати
аптика
араб
арабець
арабин
Арабія
арабка
арабський
арабщина
аранда
арап
арапин
арапій
арапський
араші
аргат
аргонія
арґат
арґонія
ардаль
ардан
арена
аренда
арешт
арештант
арештантка
арештантська
арештантський
арештовувати
арештування
арештувати
арихметика
ариш! I
ариш II
арідник
аркан
аркуш
аркушевий
аркушовий
армата
арматний
армаш
армен
арменський
арнаутка
арніка
артикул
артист
артистичний
артистка
артиш
артіль
артільний
артус
архангол
архангольський
архва
архв'янка
архив
архивний
архикнязь
архимандрит
архимандрита
архимандрицтво
архимандричий
архимник
архимницький
архимниця
архирей
архирейський
архистратиг
архитектурний
арци
арчик
аршин
аршинний
аршинник
аря!
ар'ян
ар'яниця
аса!
асавула
аса-ля!
асесор
асесорський
асесорувати
асистенція
ассафет
Завго́дно нар. Угодно. Ізвертаєшся і чоловікомъ, і свинею, і к'пикою, і чим завгодно. Рудч. Ск. II. 176.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. Ком. І. 54. Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. Стор. І. 70.
Зусилля, -ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав. Макс.
Натрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Ном. № 4142. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. ЗОЮР. II. 21. Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей. Г. Барв. 43.
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Порозбріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбреха́тися, но во множествѣ.  
Пороспинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розіп'ястися, но во множествѣ. Чого ви пороспиналися на дверях? гріх! Харьк.
Приновити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновить.
Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл. 1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав. Щог. В. 51. 2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. К. Іов. 4 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. Грин. ІІІ. 676. І рознесе тую славу по всій Україні. Шевч. 450. 3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть. Ном. № 10821. 4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Грин. II. 118. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому. Чуб. V. 200. 5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Чуб. III. 431. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Чуб. III. 455. Нехай його тії просять, що греблі розносять. Чуб. V. 210.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах. Ном. № 5186.
Нас спонсорують: