Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надбірати
надбічи
надближатися
надборкати
надвезти
надвереджати
надвереджатися
надвечір
надвідний
надвірній
надвірняк
надвір'я
надвоє
надвозити
надвозити 2
надворі
надгинати
надгнивати
надгнилий
надгнити
надголодь
надгонити
надгоріти
надгорнути
надгортати
надгоряти
надгребати
надгризати
надгробок
наддерти
наддертий
наддзюбати
наддзюбувати
наддирати
наддніпровий
наддніпрянець
наддніпрянський
наддніпрянщина
наддністрянець
наддністрянка
наддністрянський
наддовбати
наддовбувати
наддоїти
наддоювати
наддуристий
наддягтися
надегати
надержувати
надерти
наджати
наджидати
наджинати
наджулитися
надзвичайний
надзвичайність
надзвичайно
надзвонити
надзвонитися
надзелень
надземний
надзірній
надзюбати
надзюбувати
надзюрити
надибати
надивитися
надивлятися
надивувати
надивуватися
надимати
надиматися
надими
надирати
надисати
надити
надитися
надих
надихання
надихати I
надихати II
надихувати
надихуватися
наді
надібка
надібок
надібочка
надібрати
надіб'я
надівати
надіватися
надівуватися
надігнати
надігнути
надідрати
надієнька
надіждати
надіжна корова
надіїця
надійний
надійність
надійно
надійсь
надійти
наділ
наділити
наділляти
наділок
наділяти
надірвати
надіслати
надісь
надіти
надіходити
надія
надіяння
надіятися
над'їдати
над'їздити
надкладати
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574.
Висилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -шлю, -леш, гл. Высылать, выслать. Всіх ляхів-панів на чотирі місяці на Україну вислав. АД.
Гиряво нар. О стрижкѣ: низко. Гиряво острижено. Нон. № 9281.
Засе́люватися, -лююся, -єшся и заселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Заселяться, заселиться. Я зазнаю сей край, як він тілько що заселявся. Стор. II. 9.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Нехибний, -а, -е. 1) Безошибочный, безпорочный. Я ж за правду за нехибну буду Бога прославляти. 2) Неуклонный.
Охвара, -ри, ж. = огвара. Жінка охвара. Вѣдьма, колдунья. Вх. Зн. 43.
Пізріти, -зрю, -риш, гл. = піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре. Гол. І. 336.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Усмак нар. Всласть, со вкусомъ.
Нас спонсорують: