Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Багатирь, -ря, м. 1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Ном. № 1343. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. МВ. ІІ. 21. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! МВ. І. 35. Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк. Посл. 2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Чуб. II. 130. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору... Котл. Ен.
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Підписування, -ня, с. Подписываніе.
Попрямувати, -му́ю, -єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
Потайник, -ка, м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь. Шевч. 189.
Пуголовка, -ки, ж. 1) = пуголовок. Вх. Пч. II. 17. 2) Рыба. Benthophilus macrocephalus. Браун. 27.
Розшахвувати, -вую, -єш, гл. Расточить, промотать.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Нас спонсорують: