Две́рці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. .
Кізочка, -ки, ж. Ум. отъ коза.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Общипувати, -пую, -єш, сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Прірва, -ви, ж.
1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить.
2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. В морі єсть безодні прірви.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги.