Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нахилятися
нахід
нахідка
нахідний
нахлептатися
нахлестатися
нахлеськатися
нахливці
нахлипатися
нахлюпати
нахлюпувати
нахлявкати
нахмарити
нахмурити
нахмуритися
нахмурний
нахнюпити
нахнюпитися
наховати
находити
находити 2
находитися
находитися 2
нахожалий
нахожий
нахолоджувати
нахолоджуватися
нахолонути
нахопити
нахопляти
нахоплятися
нахрапом
нахрест
нахромитися
нахрякати
нахта
нахтовий
нахукати
нахурувати
нацвірінькати
націджувати
націлитися
націлуватися
націляти
націлятися
націонал
національний
національність
нація
нацмокатися
нацокотати
нацокотіти
нацокотітися
нацупити
нацуплювати
нацьковувати
нацюкати
нацюняти
нацюцяти
начавити
начальник
начальникувати
начальницький
начальниця
начальство
начарувати
начастувати
начастуватися
начати
начахолити
начвалатися
наче
начекатися
начепити
начепляти
начепурити
начепуритися
начервонити
начеремшити
начерк
начеркати
начернити
начерпати
начерпнути
начерти
начесати
начикрижити
начин
начинати
начинатися
начинити I
начинити II
начинка
начиння
начиняти
начисто
начитати
начитатися
начіплювати
начіплюватися
начісувати
начорнити
начоси
начубити
начуватися
начудний
начурити
начустрити
начути
начутися
начухрати
начхати
наш
нашарпати
нашаткувати
нашвидку
нашевкатися
нашелестіти
нашепт
нашептати
Бульбулькати, -каю, -єш, гл. = булькати. О. 1862. VII. 72.
Знеохочувати, -чую, -єш, сов. в. знеохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи). Гол. Од. 21.
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька. МУЕ. І. 189.
Хазяйнування, -ня, с. Хозяйничаніе.
Хмурний, -а, -е. 1) Пасмурный. Хмурний день сьогодні. Черниг. г. 2) Мрачный, угрюмый, грустный. Чого ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? Чуб. V. 690. Чого хмурні очка смутні? Грин. ІІІ. 163. Хмурний віл чогось уже днів зо три ходе. Черк. у. Ум. хмурне́нький, хмурне́сенький. Грин. ІІІ. 97.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. ЗОЮР. II. 35. Рикання їх в чагарниках чувати. К. Іов. 63.
Черідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.
Нас спонсорують: