Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Дрилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Сверлить дрилем. 2) Очищать крыжовникъ, смородину и т. п. отъ косточекъ.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. І. 79. 2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. І. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393.
Маколя́ндра, -ри, ж. = макольондра. Вх. Пч. II. 10.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Вх. Лем. 445.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Порція, -ції, ж. 1) Водка, даваемая рабочимъ предъ обѣдомъ и ужиномъ; мѣра водки. Дає нам по сьомаку або по четвертаку та по три порції на день. О. 1861. XI. 115. 2) Рюмка, стаканчикъ для водки. Шух. І. 101. Ходімо ж по порції вип'ємо. Г. Барв. 427. Ум. по́рційка. Брат вітає мальованими порційками. Федьк.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38.
Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує. Брацл. у.
Нас спонсорують: