Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Відцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. відцвістися, -туся, -тешся, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Рожа одцвілася, а калина началася. Мет. 17.
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Мет. Старий став я: літа мої вороги заїли. К. Псал. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. Г. Барв. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. К. ЦН. III. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця... Мир. Пов. І. 131.
Кваплення, -ня, с. 1) Торопливость, поспѣшность. 2) Прельщеніе.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Попересідати, -даємо, -єте, гл. Пересѣсть (о многихъ). Попересідали в холодок. Харьк. у.
Присмалювати, -люю, -єш, сов. в. присмалити, -лю́, -лиш, гл. Прижигать, прижечь, опалить. Присмалиш ту волосину. Рудч. Ск. І. 105. Пустили пожар по долині, соловйових діток, попалили, соловейка старого присмалили. Чуб. V. 851. присмалювати халявки, литки. Ухаживать за женщиной. Ном. № 8974.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати. Фр. Пр. 89.
Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь. МВ. (О. 1862. III. 46).
Нас спонсорують: