Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яротина
ярочковий
ярочок
ярошка
ярувати
яруга
ярча
ярчак 1
ярчак 2
ярчаний
ярчанка
ярчук
ярчучка
ярь
ярювати
яса
яселечка
ясен
ясенець
ясенина
ясеновий
ясенок
ясень
ясетр
ясина
ясир
ясирити
ясирний
ясирник
ясирування
ясити
ясік
яскір
ясла
яслина
ясна
ясний
яснина
яснити
ясність
ясніти
ясно
яснобарвий
ясновельможний
ясновельможність
ясновишневий
ясножовтий
яснозелений
яснозорий
яснокосий
ясномуха
ясноокий
ясносиній
яснота
ясночервоний
ясокір
ясонька
ясочка
ястер
ястребаня
ястріб
яструб
яструбеня
яструбець
яструбів
ясше
ятел
ятер
ятерина
яти
ятися
ятіл
ятір
ятка
ятлик
ятлиня
ятрак
ятристий
ятрити
ятритися
ятрівка
ятрівчин
ятроха
ятряний
ять
яфини
яфинник
яфири
яфирник
яхидний
яхидство
ячати
ячменик
ячмінець
ячмінисько
ячмінка
ячмінний
ячмінник
ячмінниця
ячмінь
ячний
яшкар
яшний
яшниця
яшнище
яштруб
ящериний
ящик
ящірка
ящірчин
ящур
ящуриний
ящуриця
ящурка
ящурячий
Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. К. Псал. 319. В руках його мушкет димує. Греб. 354.
Зароботя́щий, -а, -е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.
Льодни́ця, -ці, ж. = льодовня.
Лягти́ Cм. лягати.
Нечепурний, -а́, -е́ 1) Некрасивый, нехорошій. Як річ така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зроблюсь нечепурна. Котл. Ен. VI. 63. 2) Неряшливый.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. І. 269.
Пропікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропекти́ , -печу́ , -че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь.
Ряса, -си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Утягувати, -гую, -єш, гл. = утягати. Той рубель, що снопи утягають. Чуб. II. 11.
Нас спонсорують: