Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яково
яковось
якого
яконом
якономія
якорець
якорці
якоска
якось
якотіти
якурат
якуратне
ялак
ялець
ялина
ялинка
ялинник
ялиновий
ялинонька
ялити
ялити 2
ялицевий
ялиця
яличка
ялишник
ялівець
ялівка
ялівник
ялівцьовий
ялівча
яловеґа
яловець
яловець 2
яловий
яловий 2
яловиця
яловичий
яловичина
яловіти
яловник
ялоза
ялозити
ялозитися
ялозний
яломок
ялося
яльчик
яма
ямелина
ямелюх
ямище
ямка
ямкуватий
ямлити
ямочка
ямуватий
ямчина
янгел
янгол
янгольський
янголя
яндила
яндола
яничар
яничарка
яничарський
яниченько
янкір
янковський
янчар
янчарка
япина
япинуватий
япон
яр I
яр II
ярва
ярей
ярем
яремце
ярепуд
ярепудів
яретичний
ярець
яриза
ярий
ярина
яринний
яритися
яриця
ярич
ярищечок
ярість
яріти
ярка
яркий
яркість
ярковий
яркуватий
ярмак
ярмалок
ярмарковий
ярмаркувати
ярмарок
ярмарчище
ярмис
ярмівка
ярміз
ярмілка
ярміс
ярмо
ярмулка
ярмурка
ярник
ярниця
ярній
ярок
яропудів
яропужий
ярота
Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Гайсати, -са́ю, -єш, гл. = гасати.
Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива. Чуб. III. 251.
Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ном. № 2918. Ти учора ізвечора дитя зродила. Грин. III. 273. 2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. О. 1861. X. 89. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Мет. 176. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила. Чуб. III. 240.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Попереїдати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и переїсти, но во множествѣ. Уже й миші половину попереїдали. Г. Барв. 264.
Попихач, -ча, м. Человѣкъ, которымъ каждый помыкаетъ. Св. Л. 135. Ном. № 10688. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата; нікого нема! попихач жидівський, виріс у порогу. Шевч. 133. Ми, бач, теперечки тільки жіночі попихачі. Стор. МПр. 157.
Потерчук, -ка, м. = потерча. Вх. Зн. 54.
Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Просмоктати, -чу́, -чеш, гл. Прососать. Вода раз греблю просмоктала, — ну що ж! узять й загатить. Гліб.
Нас спонсорують: