Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба.
Ля́пка, -ки, ж. 1) Пятно. Ляпка на сіряці. 2) Болтовня.
Обтужити, -жу, -жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Обтужила мертвого.
Оскирятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. оски́ритися, -рюся, -ришся, гл. Осклабливаться, осклабиться, оскаливаться, оскалиться. Ввійшли паничі, слухають та й оскиряються, а пані аж зареготала.
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. .