Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кружина
кружівка
кружілка
кружка
кружкома
кружляти
кружок
крук
крулевство
крулевщизна
крулівна
круль
крулювіти
крумкати
крумкач
крумчати
крупи
крупина
крупкий
крупний
крупник
крупнистий
крупняк
круподерник
круподерня
круп'янка
круп'яр
крутай
крутанина
крутарь
крутель
крутень
крутенький
крутенько
крутий
крутило
крутити
крутитися
крутиус
крутихвіст
крутіж
крутій
крутілка
крутіль
крутливець
крутливиця
крутнути
крутня
круто
крутоберегий
крутобережжя
крутобережисто
крутобережний
крутобережно
крутобокий
крутовежа
крутовина
крутоголов
крутоголовчики
крутогорий
крутопіп
круторогий
крутоярий
круть
крутько
круховий
круць
круча
кручак
кручанка
кручати
кручений
крученик
кручечок
кручий
кручінка
кручія
кручкодер
кручок
круш
крушина
крушити
крушитися
крушний
крьо-не!
крюк
крюкання
крюкати
крючок
крявчати
кряж
кряжити
кряжувати
кряк
кряка
крякати
крянути
крятатися
кряч
кряча
крячастий
крячина
крячистий
крячитися
крячка
крячок
ксі!
ксьондз
ку!
ку I
куб
кубай
кубан
кубанка
кубара
кубаток
кубаття
кубах
кубашок
кубеба
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Млине́ць, -нця́, м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Ном. № 7336. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. Посл. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Шух. І. 167. Ум. млинчик.
Почекати, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. О, почекайте лиш, не буде в вас охоти за живота чортам служить! Греб. 379.
Пояс, -са, м. 1) Поясъ, кушакъ. Чуб. VII. 417. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76. 2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Вх. Зн. 6. Ум. поясок, поясочок.
Пророкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пророчествовать. Мкр. Н. 8. Добре пророкував Ісаія про вас. Єв. Мр. VII. 6. Ідіть, казав Бог, пророкуйте, навчайте. Лебед. у.
Розстрелити Cм. розстрілювати.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Шаран, -на, м. 1) Мелкіе осколки льда на рѣкѣ. Шаран на текучій воді хиба в закутку де стоїть. 2) = короп (небольшой), Cyprinus. Браун. 23. Вх. Пч. І. 16.
Штигуліти, -лію, -єш, гл. = шкитильгати. Іззаду штигуліє кривий. Гн. II. 150.
Нас спонсорують: