Дога́д, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. На дога́д зна́ти. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. На дога́д казати. Говорить намеками. На дога́д дава́ти. Намекать. Дає тому на догад.
Обкопувати, -пую, -єш, сов. в. обкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окапывать, окопать. З неділі будемо леваду обкопувати.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Мати понапікала й понаварювала.
Проманіжити, -жу, -жиш, гл. Побить кого. Я його добре проманіжив, — знатиме, як мене займати.
Свитник, -ка, м.
1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш.
2) Торгующій свитами.
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Лихо не вморить, так спотворить.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки).
Ховзкавиця, -ці, ж. Гололедица.