Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Драгва́, -ви́, ж. Топь, топкое мѣсто. Cм. дрягва.
Жовті́льниця, -ці, ж. = 1) жовтяниця. 2) Раст. Scabiosa arvensis.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги.
Куточок, -чка, м.
1) Ум. отъ куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чув.
2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою.
Мошна́ч, -ча, м. Раст. Sedum acre L.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Турчинка, -ки, ж. = туркеня. Ой дав би я у замінку дві турчинки за єдную Катеринку.
Щеня, -няти, с.
1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Завзяте, як панське щеня.
2) Волченокъ.
3) Небольшой бѣлый волдырь, который, согласно народному вѣрованію, появляется подъ языкомъ животнаго, укушеннаго бѣшеной собакой; изъ созрѣвшихъ щенят выходятъ червячки, проглотивъ которые скотина бѣсится.
4) зінське щеня. Слѣпышъ, Mus typhlus. Зле, як зінське щеня. Ум. щенятко.