Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 8. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали. Черниг. у.
Попереправляти, -ля́ю, -єш, гл. Переправить (многихъ).
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Причтовий, -а, -е. Причиной котораго было какое либо происшествіе, случай. Cм. причта. Чи ти, (пропаснице), погадана, чи ти наслана, чи ти наспана, чи ти наїдена, чи напита, чи ти місцьова, чи ти причтова, чи ти призірна?... Чуб. І. 119.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника. Стор. І. 33.
Фірманка, -ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2. Желех.
Хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Нас спонсорують: