Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. А оно крот болячок в твої печінки. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Ум. болячечка. Ув. болячище.
Войдувати, -дую, -єш, гл. Буянить, буйствовать, дебоширить. Він буде у нас у пеклі войдувати.
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула.
Жморну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Швырнуть. Аби тобов під лаву жморнуло.
Запи́сувати, -сую, -єш, сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Ум. ломачо́к.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно.
Хухряти, -ряю, -єш, гл. Сортировать, разбирать.
Шаш, -ша, м. Родъ растенія? Я до його пишу на зеленім тату.