Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закацюбти
закачати
закачатися
закачувати
закачуватися
закачурити
закашляти
закашлятися
заквакати
заквасити
заквасувати
заквашувати
заквашуватися
заквилити
заквитати
заквитувати
заквітати
заквітчаний
заквітчати
заквітчувати
заквітчуватися
заквічати
заквоктати
закепкувати
заки
закивати
закигикати
закид
закидати
закидатися
закидний
заким
закинути
закипати
закипілий
закипіти
закиркати
закисати
закислити
закислювати
закиснути
закихикати
закихкати
закишкати
заківець
заківка
закіль
закім
закін
закінчання
закінчати
закінчатися
закінчити
закінчитися
закіп
закіптити
закіпчитися
заклад
закладанка
закладати
закладатися
закладини
закладка
закладний
закладочка
закладчанин
закладчини
закладщини
закласти
заклацати
заклебучений
заклекотати
заклепити
заклик
закликальник
закликальниця
закликання
закликати
заклин
заклинання
заклинати
заклинатися
заклинач
заклинцювати
закліпати
закло
заклопотати
заклопотатися
закльовок
закльовувати
закльовуватися
заклюбачений
заклювати
заклюкання
заклюкати
заклюнути
закля
заклякати
закляклий
заклякнути
заклясти
заклятий
заклячуваний
закметити
закмітити
закмічувати
закнявчати
заков
заковезитися
заковерзувати
заковизнути
заковизти
заковтати
заковувати
закозакувати
закозакуватися
закоїти
заколатати
заколесник
заколи
Бебехнути, -ну, -неш, гл. 1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю! 2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне! Драг. 127. 3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Мнж. 113. Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Кв. Попадя і бебехнула з горища. Мнж. 77. 3) Выстрѣлить. Драг. 201. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.
Братина, -ни, м. = братуха. О. 1862. ѴІІІ. 25.
Вигризати, -ваю, -єш, сов. в. вигризти, -зу, -зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.
Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля. Гол.
Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у., Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). Cм. утлий.
Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Начеремшити, -шу, -шиш, гл. Во множествѣ дать. Ти мені тільки снопів начеремшив, що не дам сі з тим ради. Вх. Зн. 40.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Фрика, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.
Нас спонсорують: