Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє.
Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
Вициркати, -каю, -єш, одн. в. вициркнути, -ну, -неш, гл. Выжать что либо жидкое такъ, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати.
Гайдабурити, -рю, -риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо.
Кривитися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Искривляться. Чобіт привиться.
2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться.
Крятатися, -таюся, -єшся, гл. Быть занятымъ, хлопотать.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник.