Блеяти, блею, -їш, гл.
1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці.
2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.
Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду.
Гордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Мані́ра, -ри, ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра.
Мо́зок, -зку, м. = мізок.
Нагру́бка, -ки, ж. Нападки, поклепъ. То нагрубка була на мене та й годі, а я зовсім не брав.
Обморочувати, -чую, -єш, сов. в. обморо́чити, -чу, -чиш, гл. Одурять, одурить, лишить сознанія.
Росплататися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Рас — пластаться, растянуться, упавъ. Та вже і впав добре — так і росплатався на долівці. Він росплатавсь коло порога.
2) О птицѣ: распростереть крылья. В блакитнім небі,... росплатавшись на крилах, плив орел.
Шланк, -ку, м. Рядъ? шеренга? От постановились усі (салдати) в шланку і ну загравать на духову музику.