Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Значіння 2, -ня, с. Дѣланіе мѣтокъ, наложеніе знаковъ.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Неж сз. = ніж. Вона більш розливала, неж наливала. Левиц. І. 393.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Теремок, -мка, м. 1) Ум. отъ терем. 2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки. Ном. № 7854. 3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. КС. 1893. XII. 449. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа. Сим. 132. 3) мн. бахрома. Черниг.
Шалений, -а, -е. Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. Бігала як би шалена. Котл. Ен. І. 34. Шалена муха вкусила за ухо. Ном. № 3381. П'яний чоловік рівнатся до шаленого пса. Гн. І. 86.