Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божевільно нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. І. 123.
Вечорина, -ни, ж. 1) = вечір. Борз. у. Хоч не вранці, — в вечорині. Мил. 195. 2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину. Лукаш. 91. 3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. ХС. VII. 427. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки. Мет.
Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Дошква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. дошква́рити, -рю, -риш, гл. Дожаривать, дожарить (о жирѣ).
Кубаток, -тка, м. Комъ. Желех.
Обмастити Cм. обмащувати.
Повідь I, -воді, ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. Cм. повіддя.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти. Вх. Лем. 484.