Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Дошма́лювати, -люю, -єш, сов. в. дошмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Оканчивать, окончить, обжиганіе, опаливаніе.
Зави́дно нар. Завидно. МВ. ІІ. 158. Завидно, що в шось видно. Ном. № 4803.
Перелазити, -жу, -зиш, сов. в. перелі́зти, -зу, -зеш, гл. Перелѣзать, перелѣзть, перепалзывать, переползти. А я сюю бистру річку рачки перелізу. Чуб. V. 185. Порота засунені, так я через тин перелізла.
Повисушувати, -шую, -єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. Харьк. г. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер... носять її за 30 та 40 верст. Чуб. II. 388.
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха. Левч. 64.
Хрестильниця, -ці, ж. 1) Купель для крещенія дѣтей. 2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы. Гн. II. 93.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой. Н. Вол. у.