Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться.
Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують?
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Ошийок, -йка, м.
1) Шея сверху. Под. г.
2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ.
Приказування, -ня, с. Приговоръ, приговорка.
Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Тогді Барабаш рано прочинає.
Фартух, -ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Ум. фартушок.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.
Шип, -па, м. Щупъ. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші.