Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав!
Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый.
Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив.
Охороняти, -ня́ю, -єш, гл. Охранять.
Підскочити Cм. підскакувати.
Подібність, -ности, ж. Сходство.
Футрарь, -ря, м. = кушнір.