Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закопті́лий, -а, -е. Закопченный.
Зата́юватися, -та́ююся, -єшся, сов. в. затаї́тися, -таю́ся, -ї́шся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. Н. Вол. у. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби. Н. Вол. у.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Патли, па́тлі, -лів, м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопим за патли. Г. Барв. 369. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума.  
Фактичний, -а, -е. Фактический. Желех.
Цюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити. Гол.