Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріма́тися, -ма́юся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. А здрімавшись, — заснув кріпко.
Їство, -ва, с. Кушанье. І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. Земля взялась од крови калом. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду.
Коров'янка, -ки, ж. Коровій пометъ.
Летарги́чний, -а, -е. Летаргическій. Були ми довго наче мертві, були нерухомі, в летаргичному сні.
Насмажити Cм. насмажувати.
Пасовисько, -ка, с. = пасовище. Приймив ялівочку на пасовиско.
Рештант, -та, м. Арестантъ. Їх на роботу з рештантами не виганяли.
Тисина, -ни, ж.
1) Тисовое дерево.
2) Раст. Lycopodium complanatum L.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день.