Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Верть меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у.
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. ІІ. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411. 2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.
Ма́зур, -ра, м. 1) Мазуръ, полякъ изъ Мазуріи. 2) Танецъ мазурка. 3) Зоол. Fringilla montana. Вх. Пч. II. 11.
Матни́й, -а́, -е́ Состоятельный, зажиточный. Вх. Уг. 251.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Поодв.. Cм. повідв..
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Протруситися, -шуся, -сишся, гл. Протрястись.