Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку.
Затемня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зате́мнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!... Я здужаю його собою затемнить. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки?
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться.
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Луковата береза.
Моршо́к, -шка, м. Морщинка. Тоненький морилок між бровами.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.