Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Башта, -ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу багату. Грин. І. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. І. 177. Ум. баштонька, башточка.
Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч. Міусск. окр.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. Харьк. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Хата, 95. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита. Левиц. Пов. 337.
Поведія, -дії, ж. = поведенція. Чи й у вас така поведія, щоб новоженець мав волю гуляти? Федьк.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Порубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Изрубить. ЗОЮР. І. 167. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. 2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись. О. 1862. II. 63.
Прекрасен, -сна, -не, прекрасний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Чуб. V. 185. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Грин. III. 241. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний. Мет. 80.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Грин. І. 46. Нещасні ж сирітки та підуть скитатись. Грин. III. 411.
Страхота, -ти, ж. = страхівя. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер. Стор. МПр. 37.