Ватажити, -жу, -жиш, гл. Предводительствовать, начальствовать.
Відвести Cм. відводити.
Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Знання, -ня́, с. Знаніе.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали.
2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали.
Подопливати, -ва́ємо, -єте, гл. Доплыть (о многихъ).
Сміятоньки, -ся, гл. ум. отъ сміятися. Не з мене ся сміятоньки, не з мене ся кпити.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.