Багновиця, -ці, ж.
1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць.
2) мн. Раст. Oxycossus.
Безостий, -а, -е. О колосьяхъ: безъ остей, безъ усовъ. Безоста пшениця.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки.
Гру́зьки́й, -а, -е. Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. Грузьке дно в річці.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Пахощі, -щів, ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. Було багацько квіток, багацько пахощів.
Пеньковщина, -ни, ж. Лѣсъ, опредѣленный на срубъ.
Пташина, -ни, ж. Птичка. Ой ти, доле нещасная, та же сь ти мя з'їла, і найменшая пташина того б не стерпіла. Ум. пташинка, пташиночка. Дівчиночко, пташиночко, щебетушечко!
Улипати, -паю, -єш, сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл.
1) Прилипать, прилипнуть.
2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був.
Чех, -ха, м.
1) Чехъ.
2) Родъ серебряной или золотой старой монеты.