Бовдур, -ра, м.
1) Дымовая труба. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Темним стовбом дим пішов з його бовдура.
2) Густой клубъ дыма, густая туча.
3) Шесть, жердь у рыболововъ.
4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Догріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. догребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Догребать, догресть.
Заві́хтирити, -рю, -риш, гл. Схватиться вихремъ. Загуло, завіхтирило.
Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Сякий-такий бродяг понапускав.
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати.
Сукман, -на, м. Суконная верхняя одежда, суконный кафтанъ. Сорочку викупив, а сукман заставив.
Тонісічкий, -а, -е. = тонісінький.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл.
1) Выминать, вымять, измять, умять.
2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Лев уминав за сніданням ягня. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав.
Христосанка, -ки, ж. Особая пѣснь религіознаго содержанія, которую поютъ на рождественскихъ праздникахъ. (христо́санки отличны отъ колядо́к).