Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. І. 41.
Візниця, -ці, м. = візник. МУЕ. ІІІ. 114.
Глибень, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Засла́ти Ii, -ся. Cм. застилати, -ся.
Обіймище, -ща, с. Обхватъ. Такі дуби верш, що по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Ном. № 316. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ. Лебед. у. 2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. Н. п. А в липині та в осичині, там староста траву косить. ЗОЮР. II. 249.
Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186.
Санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ен. І. 19. Вони як вжарили санжарки. Алв. 55.
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Ном. № 5058. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ном. № 3220. Ледащо з цілого світа. Ном. № 2954. Газда цілою губою. Ном. № 10102. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Рудч. Ск. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. Рудч. Ск. І. 188. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Ном. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Ном. № 9935. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. К. Іов. 42. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький. Чуб. У. 687.
Численність, -ности, ж. Многочисленность. Желех.