Живоро́бка, -ки, ж. річка-живоро́бка. Сказочная чудотворная рѣчка. Чуєш у казках — то змії, то річки були живоробки, то цілюща, то мертвяща вода.
Змоскалювати, -люю, -єш, гл. Отбыть солдатчину. Ти спарубкував, змоскалював, а такої свити не носив.
Начисто нар. Совершенно, вполнѣ. От буде снідання начисто гетьманське!
Облапати Cм. облапувати.
Привертати, -та́ю, -єш, сов. в. приверну́ти, -ну́, неш, гл.
1) Поворачивать, поворотить къ чему (при ѣздѣ). Нехай вони човни до берега привертають. Коло мого дворика козаченько кониченьком грає, да все до моїх ворітечок коня привертає.
2) Располагать, расположить, склонять, склонить къ чему.
3) Наваливать, навалить чѣмъ-либо тяжелымъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула, біленьким камінцем привернула. Десь мого милого сира земля привернула.
4) Возвращать, возвратить. Назад до життя привернув.
5) Запошивать, запошить.
Спрясти, -ду, -деш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Спряв би, та в нитку не йде.
Струць, -ця, м. Дуракъ. Струць задесенський.
Студений, -а, -е. Холодный, студеный. Налетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Ум. студене́нький. Вітер студененький.
Тупцювання, -ня, с.
1) Топаніе, отупаніе.
2) — коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.