Вистроювати, -строюю, -єш, сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл.
1) Наряжать, нарядить.
2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату.
Гурко́та́, -ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота.
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик.
Довольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться вообще, а также въ частности нищей и питьемъ. Та вже ми й довольнилися у свата. І тим сердега доволнивсь (що бачив), як Чорне бовваніло море. Ти часто їв у нас і пив, татусь у тебе доволнився.
Довоми́на, -ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати.
Наробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нароби́тися, -блюся, -бишся, гл. 1) Нарабатываться, наработаться, устать работая. З рук наробитись, з ніг находитись. Хоч як за день наробишся, а вечір прийде, — кортить на вулицю. 2) О выдѣлываемой кожѣ: утолщаться, утолститься отъ долгаго лежанія въ зольномъ чану.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути.
Проказати Cм. проказувати.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю.