Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпарювати, -рюю, -єш, сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.
Докува́ти Cм. доковувати.
Допекти́ Cм. допікати.
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у.
Округлити Cм. округляти.
Поцокотати, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постучать. 2) Пострекотать. 3) Быстро поговорить.
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Теліш, -ша, м. 1) Бревно? Кусокъ дерева? Въ загадкѣ на желудь: Поїду в ліс, вирублю теліш; із того теліша зроблю два човни, два столи, шило і покришку. Ном. стр. 295, № 155. 2) Родъ ловушки для оленей и сернъ: прикрытая яма. Шух. І. 236.
Травур, -ра, м. Трауръ. Не йди в черниці: я тобі ввесь замок окрию травуром, як домовину. К. Бай. 18.