Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брезкулька, -ки, ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. І. 74.
Голуб'я́чий, -а, -е. Голубиный.
Зліпок, -пка, м. = злепок. МУЕ. III. 72.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Єв. І. V. 42. Де любов, там сам Бог пробуває. Ном. № 9514. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Шевч. 227. Ой Боже, Боже, що тая любов може! Н. п. до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. Ном. № 8898. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Ном. № 6552. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Чуб. V. 40. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Мет. 18. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці. Ном. № 8898.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія). Мнж. 188.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити. Вх. Зн. 46.
Перелаяти, -лаю, -єш, гл. 1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. 2) Перестать бранить.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.