Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Вивід, -воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. Сл. Л. 110. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. О. 1862. IV. 37; 1862. IX. 52; 1861. X. Св. 48. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Чуб. VII. 381. Біжи в сіни до верха під вивід. Грин. II. 323. Дим стелеться з вивода. Грин. І. 254. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Екатер. у. Пошила рукава з виводами. Славян. у.
Гладити, -джу, -диш, гл. 1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11648. Также: гладити «додому» и «з дому». Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить, 3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити. Кобел. у. 4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить. Гол. ІІ. 7.
Достарча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Доставлять. Коням достарчали вволю сіна й вівса. Левиц. І. 504.
Завідомля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заві́́домити, -млю, -миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у. 2) Извѣщать, извѣстить.
Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
Обмаїти Cм. обмаювати.
Пересмалити Cм. пересмалювати.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.