Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Касір, -ра, м. Кассиръ.
Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Погнути, -гну́, -гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Покоржавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться корявымъ.  
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Шейк. Ум. тартачи́нна.