Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ.
Гилька, -ки, ж. = гилка.
Кивень, -вня, м. Мѣсяцъ іюль, когда лошади мотаютъ головою отъ укуса насѣкомыхъ.
Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Позолота була вся витерта.
Поприрівнювати, -нюю, -єш, гл. Тоже, что и прирівняти, но во множествѣ.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку!
Снядіти, -дію, -єш, гл. Плѣсневѣть, покрываться слизью. Сир снядіє. Ця капуста вже посняділа, де там її їсти.