Виховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. виховатися, -ваюся, -єшся, гл.
1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). ви́ховалась три місяці. Три мѣсяца все пряталась.
2) Воспитываться, воспитаться.
Відморожувати, -жую, -єш, сов. в. відморозити, -жу, -виш, гл. Отмораживать, отморозить. Мороз узяв та й одморозив йому пальця.
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
До́брий, -а, -е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Говорить добрее. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. Темного лугу калина, доброго роду дитина. 4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. 14) Добра́ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Доброго здоров'ячка, пані! 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі.
Дрі́бка, -ки, ж. = дрібок. Соли дрібка. дрібку. Немного. Дрібку постояти і поговорити.
Зробитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Усе зробилось, як бажали єзуїти.
Ісх... Cм. ох...
Круглість, -лости, ж. Круглота, шарообразность. Про круглість землі я трохи чи не сам доміркувався.
Позсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Ссохнуться (во множествѣ). Не єретичі його й постоли! як же позсихались!... Насилу нацупив.