Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli. II. 115.
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Зломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Котл. Ен. III. 19. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Мет. 96. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Чуб. III. 70. Прудко гонить, голову зломить. Ном. № 5572. 2) Нарушить. Не зломлю... закону. Г. Барв. 95.
Короткорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Кучеряво нар. Курчаво, кудряво; извиваясь. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчастому повітрі. Мир. Пов. II. 84.
Обійти, -ся. Cм. обіходити, -ся.
Падалиця, -ці, ж. 1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно. 2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1. 3) Родъ ужа? гадюка? Чуб. І. 65.
Піхота, -ти, ж. 1) Пѣхота. Гол. І. 34. 2)квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Холоднісінько нар. Холоднехонько, совершенно холодно.