Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булатовий, -а, -е. = булатний. Палаш.... булатовий. Драг. 264.
Відлегло нар. Отдаленно.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
До́кіль, докіля нар. = доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. Мог. 147. Нехай кріваве забірає. Ном. № 13677. Забірай турка! бий турка! ЗОЮР. І. 6. Він же мене підмовляє і з собою забірає. Лавр. 70. Всього світу не забереш. Ном. № 4851.в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Лавр. 124. Хлопців в москалі забрали. Шевч. 662.силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. Стор. МПр. 43. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Зажи́ваний, -а, -е. Бывшій въ употребленія.
Повалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. Чуб. V. 606. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Шевч. 329. Вишивані рукавчата мають. Г. Барв. 110.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Учарувати, -рую, -єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.