Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Замордува́ння, -ня, с. Убійство, смертоубійство.
Заслебезува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ. Аф. 435.
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Погодка, -ки, ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.
Сталевий, -а, -е. Стальной. К. Бай. 73. Сталеві сорочки. К. ЧР. 38.