Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Головачка, -ки, ж. Головастикъ. Вх. Лем. 404.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. Славяносерб. у. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. МВ. ІІ. 52. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина. Канев. у.
Запо́взати, -заю, -єш, гл. Заползать, начать ползать.
Заструга́ти Cм. застругувати.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Крин, -ну, м. Раст. Кринъ, Lilium candidum. Pоспустись, рожевим крином процвіти! Шевч. В кринах схована криниця. К.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень. Шевч. 176.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.