Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Димка́рь, -ря́, м. Выбойщикъ, набивающій выбойку. Гол. Од. 58.
Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность. МВ.
Закутуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Крамниця, -ці, ж. 1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Левиц. Пов. 6. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62. 2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Конст. у. Ум. крамничка.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Порука, -ки, ж. Поручительство. Рк. Левиц.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Сніжечок, -чку, м. Ум. отъ сніг.