Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить.
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота.
Забре́нькати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами.
Кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка.
