Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Акваре́льний, -а, -е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. ІІІ. 4.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга. Харьк.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Немилостивий, -а, -е. Немилостивый, безжалостный. Серце таке немилостиве.
Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ном. № 13145. Ум. сироїжечка. Чуб. V. 1183.
Сібірник, -ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Хуста, -ти, ж. 1) Платокъ. АД. І. 213. Великої треба хусти, щоб зав'язать людім усти. Посл. Шовкова хуста. Чуб. 2) мн. хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). Ном. № 11260. За лісом, за пралісом білії хуста висять. Ном.