Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. МВ. (О. 1862. III. 76). Прозьба панська рівно з наказом ходить. Ном. № 1209. 2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор.
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа. Ном. № 10179.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь. Вх. Лем. 447.
Перепуст, -ту, м. 1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба. 2) = переріз.
Призапаситися, -пашуся, -сишся, гл. Запастись. Призапасилась, щоб було надовго. Конст. у.
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками. Г. Барв. 62.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Ходник, -ка, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.
Шарпати, -паю, -єш, гл. Рвать, разрывать, терзать, дергать. Нащо ти сито так шарпаєш? Канев. у. Тягала його за руки, шарпала за одежу. Левиц. І. 1. 343.