Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Обробити, -ся. Cм. обробляти, -ся.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Похмуріти, -рію, -єш, гл. Нахмуриться, придти въ дурное расположеніе духа (о многихъ). Усі похмуріли, зажурилися.
Привчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. привчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Пріучаться, пріучиться. Привчиться до панських звичаїв.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Утопити, -плю, -пиш, гл. Утопить, потопить. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Утопив свій маєток в животі. утопити го́лову. Выйти замужъ за нелюбимаго, по принужденно, жениться такимъ же образомъ. Судять мене сусідоньки, що я заміж не пішла.... Не хочеться за ледащо втопить головочки. Благочинніш добре знав, що жениха не знайдеться, бо всі знали Касю, а мав надію, що архирей.... скаже кому женитись, то хто небудь і втопить свою голову.
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться.