Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запомогти́ Cм. запомагати.
Запро́дувати, -дую, -єш, сов. в. запро́дати, -да́м, -даси́, гл. Запродавать, запродать, продавать, продать окончательно. Ой коню мій, коню, коню вороненький, я ж тебе запродав за Дунай бистренький. АД. І. 271. Ой мене не взято і не запродато, тільки ж мені світ не вілен ні в будень, ні в свято. Чуб. V. 334. Чи тебе завдано, а чи запродано? Чуб. V. 744.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Поранку нар. = уранці. Завтра поранку викопаєм ямку. Грин. III. 670.
Похибнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами. Шевч. 259.
Уготовити Cм. уготовляти.
Угрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. угребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Зарывать, зарыть. Украв діжку та вгріб у полову. Пирят. у.