Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арма́ш, -ша, м. = Гарма́ш.
Гаремник, -ка, м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ. К. МБ. ІІІ. 259.
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти. МВ. ІІ. 9.
Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3646. Казав собі насипати високу могилу. Н. п. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Харьк. г. Насип мені ще чарочку! Харьк. Насипмо оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Настановити, -ся. Cм. настановляти, -ся.  
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь. Вх. Зн.
Посупитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нахмуриться. 2) = похнюпитися. Ну, годі ж тобі, дочко, посупившись стояти. Шевч. 289.
Садовитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Садиться, усаживаться. Дівчина родиться, а козак на коня садовиться. Ном. № 8734. Просять садовиться. Сим. 209. Милости просимо! садовіться. МВ. (О. 1862. І. 94).
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Хмурий, -а, -е. = хмурний. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. І. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118.