Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задві́рок, -рку, м. Дворъ позади дома. Схопилась, вискочила на задвірок. Г. Барв. 237.
Знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
Понапорошувати, -шую, -єш, гл. Напылить, насыпать (во многихъ мѣстахъ). Чого це в нас скрізь борошном понапорошувано? Пирятин. у.
Приволока, -ки, ж. Рыболовная сѣть.
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!» Гн. І. 92.
Розгребти Cм. розгрібати.
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться. Вх. Уг. 266.
Ткацтво, -ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.  
Шпак, -ка, м. 1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Ном. № 6566. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! Лебед. у. шпака удрати. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) головка у винта. Кролев. у. Ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали. Н. п.