Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Напридба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть. Неправильная форма вмѣсто надбати. Встрѣчена только у Котляревскаго: Всяких всячин напридбала. Котл. Ен. IV. 17.
Пов'янути, -ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. Гол. І. 14. На городі бузина — пов'яло коріння. Чуб. V. 9.
Понавівати, -ва́ю, -єш, гл. Навѣять (во множествѣ).
Проплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Проплакать. 2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 264.
Псюрня, -ні, ж. = псярня. Як псюрня вся собак напала, — оттут мені вже вірна смерть. Алв. 92.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Стор. Як шмагоне його (батогом). Мнж. 10.