Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Відзиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться.
Відкуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відкупитися, -плюся, -пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерти не боюся я від смерти одкуплюся. Наша душа гріхів довіку не відкупиться.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Пізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. пізна́тися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Узнаваться, быть узнаннымъ.
2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева.
Укопувати, -пую, -єш, сов. в. укопати, -паю, -єш, гл.
1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Став, як укопаний.
2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.
Уряджати, -джаю, -єш, сов. в. урядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. Cм. уряжати.