Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись. О. 1862. I. 69.
Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби. Макс. 80.
Непорядно нар. Безпорядочно.
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Привалок, -лку, м. Неподвижная скамья, придѣлываемая къ лежанкѣ. МУЕ. I. 89. (Черниг.).
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати. Котл. Ен. III. 11.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл. 1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть. 2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. І. 41.