Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили.
Доста́чування Cм. достачання.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Нерівно нар. Неравно. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися.
Примастка, -ки, ж.
1) Сдабриваніе корма.
2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
Утворний, -а, -е. Стройный, красивый. Ой ти, хлопче, ти утворний, люблю твої очі чорні.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.