Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсиліти, -лію, -єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.
Надві́дний, -а, -е. Надводный. Грин. III. 604. Лягає він по холодках надвідних. К. Іов.
Нао́хляп нар. 1) Мѣшкомъ. На неї плаття наохляп стоїть. 2) Безъ сѣдла. Їхати конем наохляп.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный. Желех.
Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою. Грин. III. 329.  
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
Сягати, -га́ю, -єш, сов. в. сягну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. Чуб. V. 846. З дідьком не сягай до одної миски. Ном. № 5985. По Вкраїні огні горять, під небо сягають. К. Досв. 93. 2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло. Лебед. у.
Тельбухатий, -а, -е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.